Суспільство добробуту

Розділ 9 розповідає про суспільство добробуту та як воно фінансується. Він охоплює сторінки 30–31 і пов’язує розділ 3 (хто чим керує) з розділом 8 (звідки беруться гроші).

Основна ідея: суспільство добробуту має забезпечувати всім мешканцям базову економічну й соціальну захищеність.

Що означає добробут

Суспільство добробуту полягає в тому, щоб люди могли жити в безпеці — маючи доступ до охорони здоров’я, освіти й економічної підтримки в разі хвороби чи безробіття.

Держава може забезпечити своїм мешканцям хороший добробут, коли є достатньо доходів до бюджетів держави, регіонів і комун. Значна частина цих грошей надходить із податків. Податки дають змогу спільно фінансувати важливі послуги: школи, охорону здоров’я, дороги.

Дві речі, які часто розуміють неправильно:

• Податки сплачують не лише люди, які працюють, а й також компанії.
• Деякі послуги добробуту надаються приватними компаніями, але все одно фінансуються з податкових коштів. Те, що поліклініка є приватною, не означає, що вона оплачується приватно.

Що більше людей працюють і що більше товарів і послуг купується й продається, то більше грошей отримують держава, регіони й комуни для добробуту.

Три види податків

Податок	Що це
Прибутковий податок	Частина заробітної плати йде державі, регіону й комуні
ПДВ (податок на додану вартість)	Сплачується під час купівлі товарів і послуг
Внески роботодавця	Сплачуються роботодавцем державі понад заробітну плату і йдуть, зокрема, на страхування на випадок хвороби й пенсії

Хто за що відповідає

Це найважливіша структура розділу, і вона повторюється в запитаннях. Відповідальність розподілена на ті самі три рівні, що й у розділі 3.

Держава фінансує пенсії, страхування на випадок хвороби, страхування батьків, страхування на випадок безробіття, стипендії на навчання й допомогу на дітей. Держава також фінансує вищу освіту та науково-дослідну діяльність у вишах та університетах.

Регіони — їх 21 — стягують податок зі своїх мешканців і відповідають за охорону здоров’я. Щоб забезпечити її, вони керують і фінансують лікарні та поліклініки. Медична допомога здебільшого надається в державному секторі, але є й приватні постачальники медичних послуг, які фінансуються з податкових коштів.

Комуни самі вирішують, скільки мешканці мають платити комунального податку і на що використовувати ці гроші. Комуна забезпечує наявність шкіл та освіти й відповідає за те, щоб літні й хворі люди отримували допомогу, коли не можуть самі впоратися з повсякденним життям.

Три частини охорони здоров’я

Матеріал ділить охорону здоров’я так:

• Первинна медична допомога — поліклініки, а також дитячі та жіночі консультації
• Стаціонарна допомога — лікарні швидкої допомоги, обласні лікарні й університетські лікарні, де виконують операції та складне лікування
• Інша медична допомога — психіатрична допомога, реабілітація й стоматологія

Комунальний добробут на практиці

Догляд за дітьми: дитячі садки й групи продовженого дня.

Школа: у кожній комуні є початкові й неповні середні школи (grundskola) для дітей віком від 6 до 16 років. Крім того, є гімназії та комунальна освіта для дорослих.

Догляд за літніми людьми: літнім людям часто потрібна допомога з практичними справами в повсякденному житті — прибиранням, приготуванням їжі, пранням, покупками — і особистою гігієною. Згідно зі шведським законом, комуни зобов’язані пропонувати літнім людям підтримку й допомогу. Комуна може допомагати з доглядом і послугами, щоб літні люди могли залишатися в своїх домівках.

Що легко переплутати

Найпоширеніша плутанина в усьому матеріалі — це регіон проти комуни:

• Регіон → охорона здоров’я (і громадський транспорт, див. розділ 3)
• Комуна → школа, догляд за дітьми, догляд за літніми людьми
• Держава → пенсії, страхування, допомога, вища освіта

Мнемонічне правило: те, куди ви йдете, коли хворієте, обслуговує регіон; те, що є у вашому житловому районі, — дитячий садок, школа, догляд удома — обслуговує комуна.