Ринок праці та особисті фінанси

Розділ 8 розповідає про те, як функціонує ринок праці, та про особисті фінанси. Він охоплює сторінки 27–29. Шведська модель — коли сторони домовляються про заробітну плату замість держави — головна ідея розділу.

Два сектори

Ринок праці поділяється на державний і приватний сектор.

Державний сектор складається з видів діяльності, за які відповідають держава, регіони та комуни й які оплачуються з податків. Сюди належать такі професії, як медичний персонал, вчителі, вихователі, поліцейські й пожежники. Приблизно 30 відсотків усіх працюючих у Швеції працюють тут.

Приватний сектор — це всі компанії, що перебувають у приватній власності, — магазини, ресторани, фабрики, будівельні компанії та компанії у сфері права, економіки й транспорту. Близько 70 відсотків працюють тут.

Ринок праці виглядає по-різному в різних частинах країни. У великих містах багато компаній у різних галузях, часто у сфері послуг і торгівлі. У менших містах і населених пунктах часто є промислові підприємства — металургійні заводи, паперові фабрики, фабрики — розташовані поблизу природних ресурсів, які їм потрібні.

Сторони на ринку праці

На ринку праці є роботодавці й працівники. Роботодавець наймає працівників і виплачує їм заробітну плату. Обидві сторони об’єдналися, щоб відстоювати свої інтереси.

Організації роботодавців представляють роботодавців. Найбільші — це Конфедерація шведських підприємств (Svenskt Näringsliv) для приватних компаній, а також Агентство державних роботодавців (Arbetsgivarverket) і SKR (Шведська асоціація місцевої влади та регіонів) для державних робочих місць.

Профспілкові організації представляють працівників. Найбільші центральні об’єднання:

• LO — Шведська конфедерація профспілок
• TCO — Шведська конфедерація професійних працівників
• SACO — Шведська конфедерація професійних асоціацій

У кожному центральному об’єднанні є багато різних профспілок, і саме працівники на робочих місцях можуть бути їхніми членами. Профспілки працюють над тим, щоб покращити становище працівників: вони ведуть переговори про заробітну плату з роботодавцем і можуть допомогти, якщо у члена профспілки виникають проблеми на роботі.

Колективні договори — і те, що держава не встановлює зарплати

Профспілки та організації роботодавців ведуть переговори й укладають колективні договори щодо заробітної плати й умов праці. Колективний договір поширюється на всіх працівників на робочих місцях, охоплених договором.

Ключовий момент: у Швеції заробітна плата визначається шляхом переговорів між сторонами ринку праці, а не державою. Тобто немає законодавчо встановленої мінімальної зарплати — рівні встановлюються в договорах.

Закони та податок на працю

Закони на ринку праці існують для захисту прав працівників і створення безпечних умов праці. Приклади — закони про робочий час, умови праці й відпустку. Роботодавець також повинен сплачувати внески державі на пенсію та страхування на випадок хвороби працівників.

Усі, хто працює, сплачують податок зі своєї заробітної плати, і сума залежить від доходу. Працювати без сплати податків незаконно.

Каса страхування на випадок безробіття (a-kassan)

Страхування на випадок безробіття дає безробітній людині можливість мати дохід. Каса страхування на випадок безробіття (a-kassan) — це економічне об’єднання, що виплачує кошти безробітним членам.

Щоб отримати виплату, потрібні дві умови: людина повинна відпрацювати достатню кількість годин за визначений період і активно шукати роботу. Виплати фінансуються державою й членськими внесками учасників.

Особисті фінанси

Особисті фінанси стосуються доходів і витрат людей. Доходами можуть бути зарплата чи допомога; витратами — витрати на житло, їжу, одяг тощо.

Заробітна плата у Швеції досить висока порівняно з багатьма іншими країнами. Розмір заробітку залежить від професії, освіти, досвіду та галузі. Держава також надає гроші через соціальне страхування — пенсії, допомогу з хвороби та допомогу на дітей.

Заощадження та кредити. Заощаджувати можна на банківських рахунках, у фондах чи акціях. Багато людей беруть кредит у банку, щоб купити житло чи автомобіль. Оскільки ціни на житло в багатьох частинах Швеції значно зросли за останні десятиліття, іпотечний кредит часто становить велику частину особистого бюджету.

Також поширено купувати речі в кредит, наприклад за допомогою кредитної картки. Матеріал прямо попереджає: відсоткова ставка за кредитними покупками та подібними позиками часто висока.

Служба виконання судових рішень (Kronofogdemyndigheten) — державна установа, яка стежить за тим, щоб борги були сплачені. Вона також може допомогти людям із великими боргами навести лад у фінансах, що називається урегулюванням боргу (skuldsanering).

Нарешті: усі, хто мав дохід протягом року, повинні подати податкову декларацію до Податкової служби.

Що легко переплутати

• 30 відсотків державний, 70 відсотків приватний — а не навпаки.
• LO, TCO, SACO — це профспілкові центральні об’єднання; Svenskt Näringsliv, Arbetsgivarverket, SKR — це організації роботодавців.
• Колективний договір встановлює заробітну плату, а не держава.
• Каса страхування на випадок безробіття вимагає і відпрацьованого часу, і активного пошуку роботи.